UKRAIŃSKA MUZYKA LUDOWA

Їхав козак містом /Jihał kozak mistom/

Ой у полі три криниченьки /Oj u poli try krynyczeńky/

Там, під Львівським замком /Tam, pid Lwiwśkym zamkom/

Гуцулка Ксеня /Hucułka Ksenia/

Розпрягайте хлопцi коней /Rozprjahajte chłopci konej/

Ти ж мене підманула... /Tyż mene pidmanuła/

Несе Галя воду /Nese Halia wodu/

Teksty:

Їхав, їхав козак містом

Їхав, їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув!
Да раз-два!
Під копитом камінь тріснув!
Да раз-два!

Під копитом камінь тріснув!
Соловейко в гаю свиснув!
Да раз-два!
Соловейко в гаю свиснув!
Да раз-два!

Соловейко, рідний брате!
Виклич мені дівча з хати!
Да раз-два!
Виклич мені дівча з хати!
Да раз-два!

Виклич мені дівча з хати!
Щось я маю їй сказати!
Да раз-два!
Щось я маю їй сказати!
Да раз-два!

Щось я маю їй сказати!
Чи не била її мати!
Да раз-два!
Чи не била її мати!
Да раз-два!

Ой, хоч била, чи не била!
Я з козаком говорила!
Да раз-два!
Я з козаком говорила!
Да раз-два!

Їхав, їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув!
Да раз-два!
Під копитом камінь тріснув!
Да раз-два!

Ой у полі три криниченьки

Ой у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки:
Чорнявую ще й білявую,
Третю руду, препоганую.

Що чорняву від душі люблю,
З білявою залицяюся,
А з рудою, препоганою,
Мабуть піду розпрощаюся.

Чи ж я тобі тай не казала
Як стояли під криницею:
"Не їдь, милий, тай у Крим по сіль
Бо застанеш молодицею."

Любив я тебе дівчиною,
Любить буду молодицею, 
Та ще й того дочекаюся,
Поки станеш удовицею.

Ой не всії ті сади цвітуть,
Що весною розвиваються. 
Не всі тії тай вінчаються,
Що любляться та кохаються.

Половина тих садів цвіте, 
Половина осипається. 
Одна пара тай вінчається,
А другая розлучається.


Там, під Львівським замком

Там, під Львівським замком старий дуб стоїть,
А під тим дубочком партизан лежить.
Він лежить, не дише, він неначе спить.
Золоті кучері вітер шевелить.

А над ним схилилась матінка його,
Гіркими сльозами вмивала його.
Hе плач, стара мати – син героєм став!
Він за Україну голову поклав.

Мала стара мати п’ятеро синів,
Ти був наймолодший, сину мій Андрій.
Ти був ще маленький, батько воював,
Він за Україну голову поклав.

Висока могила, березовий хрест,
А тут спочиває січовий стрілець.
Там, під Львівським замком старий дуб стояв,
А під тим дубочком партизан лежав.


Гуцулка Ксеня

Темна нічка гори вкрила, Полонину всю залила, 
А в ній постать сніжно-біла, — 
Гуцул Ксеню в ній пізнав. 
Він дивився в очі сині, 
Тихо спершись на соснині, 
І слова палкі любові 
Він до неї промовляв: 

— Гуцулко Ксеню, 
Я тобі на трембіті 
Лиш одній в цілім світі 
Розкажу про любов. 
Душа страждає, 
Звук трембіти лунає, 
А що серце кохає, 
Бо гаряче, мов жар. 

Вже пройшло гаряче літо, 
Гуцул іншу любив скрито, 
А гуцулку чорнобриву 
Він в останню ніч прощав. 
В Черемоші фали хвилі, 
Сумували очі сині, 

Тільки вітер на соснині Сумно пісню вигравав: 

— Гуцулко Ксеню, 
Я тобі на трембіті
Лиш одній в цілім світі Розкажу про свій жаль. 
Душа страждає, 
Звук трембіти лунає, 
А що серце кохає, 
Бо гаряче, мов жар.


Розпрягайте, хлопці, коней

Розпрягайте, хлопці, коней, та й лягайте спочивать.
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.

Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Копав, копав криниченьку у вишневому саду.
Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду.

Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Вийшла, вийшла дівчинонька в сад вишневий воду брать.
А за нею козаченько веде коня напувать.

Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Просив, просив відеречко,- вона йому не дала.
Дарив, дарив з руки персня,- вона його не взяла.

Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.
Маруся раз, два, три, калина.
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала.

Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив.
Що я вчора, ізвечора із другою говорив.

Вона ростом невеличка, ще й літами молода.
Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба.


Ти ж мене пiдманула

Ти казала: "В понеділок 
Підем разом по барвінок."
Я прийшов - тебе нема,- 
Підманула, підвела! 

Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела, 
Ти ж мене, молодого, 
З ума-розуму звела! 
Ти ж мене підманула, 
Ти ж мене підвела, 
Ти ж мене, молодого, 
З ума-розуму звела! 

Ти казала: "У вівторок Поцілуєш разів сорок", 
Я прийшов - тебе нема,- 
Підманула, підвела! 
Ти казала: "У середу 
Підем разом по череду" 
Я прийшов - тебе нема,- 
Підманула, підвела! 

Ти казала: "У четвер
Підем разом на спацер".
Я прийшов - тебе нема,- 
Підманула, підвела! 

Ти казала: "У п'ятницю
Підем разом по суниці."
Я прийшов - тебе нема.-
Підманула, підвела! Ти казала: "У суботу 
Підем разом на роботу." 
Я прийшов - тебе нема,- 
Підманула, підвела! 

Ти казала: "У неділю Підем разом на весілля." 
Я прийшов - тебе нема.- 
Підманула, підвела!


Несе Галя воду

Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
За нею Іванко,
Як барвінок в'ється.

Галю ж моя Галю,
Дай води напиться,
Ти така хорошая,
Дай хоч подивиться.
Ти така хорошая,
Дай хоч подивиться.

Вода у ставочку,
Піди, тай напийся,
Я буду в садочку,
Прийди подивися.
Я буду в садочку,
Прийди подивися.

Прийшов у садочок,
Зозуля кувала,
А ти ж мене Галю,
Тай не шанувала.
А ти ж мене Галю,
Тай не шанувала.

Стелися, барвінку,
Буду поливати,
Вернися Іванку,
Буду шанувати.
Вернися Іванку,
Буду шанувати.

Скільки не стелився
Ти не поливала,
Скільки не вертався
Ти не шанувала.
Скільки не вертався
Ти не шанувала.

Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
За нею Іванко,
Як барвінок в'ється.